3 лютого – 14 квітня 2017
Українська душа з вірменським серцем
Перша персоналія Марини Саркісян
Персональна виставка Марини Саркісян
«Українська душа з вірменським серцем»
присвячена вірменським Хачкарам і Петриківському розпису –
пам'яткам, що визнані ЮНЕСКО
нематеріальною культурною спадщиною людства
1
Перша
персональна виставка
1
Вперше
демонструється серія "Хачкари у петриківському розписі"
1
Перший
захід Культурологічної студії "Автентика"
Мистецькі шедеври Марини Саркісян відомі в Україні, ними пишаються у Вірменії, про них знає увесь світ. Творчий шлях художниці показує, що можна одночасно любити ту країну, яка дає сили для творчості і, водночас, не забувати про своє етнічне коріння та національні святині.
Алла Гаврилюк
доцент кафедри міжнародного туризму КНУКіМ
У серії панно «Хачкари у петриківському розписі» Марина Саркісян спробувала показати вірменську пам'ятку культури та архітектури на площині картини в обрамленні петриківських квітів.

Хачкар як символ вірменської культури включений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО у 2010 році. Ні в одній країні світу немає нічого подібного.

«Хач» – це хрест, «кар» – камінь. Але хачкар не просто кам'яний хрест, а художній символ вірмен. У ньому відбивається тонке почуття краси і історія народу.

Хачкар – явище чисто вірменське. Історія виникнення хрест-каменю веде до початку IV століття, коли вірмени прийняли християнство. На місці пам'ятників язичницького культу споруджувалися дерев'яні хрести в людський зріст, пізніше християни стали замінювати їх кам'яними – так званими крилатими хрестами.

Зазвичай хачкар має близько метра в основі і півтора метра у висоту. Але це необов'язково, розміри різноманітні. Є хачкари великі і маленькі. За допомогою великого зубця камінь кріпиться в нішах скель, в стінах церков, хоча хачкари можна зустріти скрізь – біля храмів, каплиць, пам'ятних місць.

У центрі хачкара викарбовується хрест, а навколо – трави, квіти, люди, звірі, птахи, різні орнаменти і мотиви. Є хачкари із зображенням воїнів на конях зі списами, священиків, жінок і немовлят. Є хачкари із зображенням розп'яття і євангелістів, з ангелами і святими. Є хачкари, присвячені історичним подіям, боям і битвам. Все залежить від майстерності і бажання художника.
Խաչքար

Հայոց հողում ուր էլ նայես՝ քար է, քար,

Ամեն քարը հիշեցնում է մի խաչքար...

Ամեն խաչքար՝ ժանեկահյուս մի նշխար,

Մաքրամաքուր ու խնկաբույր մի աշխարհ։

Ամեն խաչքար՝ մի մասունք է սրբալույս,

Որից՝ հավերժ ճառագում է սեր ու լույս։

Ամեն խաչքար՝ մի հուշարձան հավերժի,

Պահ է տվել իր խորհուրդը հավերժին։

Ամեն խաչքար՝ մի պատարագ քարակուռ՝

Դարձած երգի ու աղոթքի մի մատուռ։

Ամեն խաչքար՝ անմար մի լույս կանթեղված,

Ամեն հայի հոգում՝ կարոտ անթեղված։

Հայոց հողում ուր էլ նայես՝ քար է, քար,

Ամեն մի քար դարձել է սուրբ մի խաչքար։

Բաբկեն Սիմոնյան
Хачкар
Вірш сучасного вірменського поета Бабкена Симоняна
в перекладі українського поета, прозаїка та перекладача Сергія ЦУШКА

В краї вірмен – гори, плато, крутояр.

В краї вірмен кожний валун – мов хачкар.

Кожний хачкар – мереживні письмена,

Ладану пах, чиста божниць таїна.


Кожний хачкар – неперебутних святинь

Світло й любов із глибини поколінь.

Кожний хачкар – відгомін сивих віків –

Нам берегти вічне знання заповів.


Кожний хачкар – в камені спів літургій,

Прихисток-храм для молитов і надій.

Кожний хачкар – вогник лампад, що не згас,

Туга вірмен, котру не зцілить і час.

В краї вірмен – гори, плато, крутояр.

Що не валун, то заповітний хачкар.





Петриківський розпис – український феномен декоративно-прикладного мистецтва - включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО
5 грудня 2013 року.

Петриківський розпис, або "петриківка" - декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва. Історія Петриківки налічує 235 років.

Визначальними рисами розпису, що вирізняють його від інших видів малярства, є техніка виконання, візерунки, їх кольори, біле або світло-жовте тло.
Головна колірна гама петриківського розпису – червоно-зелена, а побічна – жовто-синя.

Основними композиційними сюжетами є декоративні панно «вазон», «букет» – як вічне дерево життя. Традиційним для «петриківки» є жар-птах – міфічна істота, яка приносить щастя, з фантастичними візерунками по всьому тулубу.

Характерною рисою «петриківки» є те, що весь малюнок розпису, ніби розгорнутий на площині стіни, аркуша паперу чи декоративної тарілки, має поверхневе зображення.
Вірменське серце з українською душею
вірш Марії Басенко
Вірменське серце з українською душею

Так геніально поєдналися в тобі.

Прийшла у світ ясною ти зорею

І засвітила свічку щастя наперекір журбі.


І заіскрилась зірка, на трави впали роси,

І засміялись квіти, щебечуть солов'ї.

Життя вплітає мудрість в твої коси

Й дарує жагу творчості тобі.


Ти поєднала дві культури, два народи.

Дві долі тут лягли на білім полотні.

Хай обнімуть тебе і слава, й нагороди,

Хай сила творчості горить в твоїй душі.


ХАЧКАР ЯК РІЗНОВИД САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ВІРМЕНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В УКРАЇНІ
за матеріалами дослідження Катерини Данник, аспірантки КНУКіМ
Поява хачкарів в Україні пов'язана з розселенням вірмен вздовж торговельних шляхів та через спустошувальні війни і нашестя на територію Вірменії. Частина древніх хачкарів була привезена на українські землі, зокрема, до Криму, з Вірменії.
Найчастіше спорудження хачкарів присвячується масштабним подіям в житті вірмен (Геноцид, землетрус), закладенню церкви, жертвам війн, чи окремій людині. Будь-який хачкар (окрім надгробка) після встановлення має бути освячений Владикою вірменської церкви.
Продовжуючи давні традиції, вірмени в Україні встановлюють хачкари і дотепер. В умовах національного, державного і культурного відродження України, та завдяки її сприятливій етно-релігійній політиці, після 1994 року спостерігається активізація діяльності вірменських громад. Такі зміни призвели до збільшення кількості культурно-релігійних пам'яток.
За роки незалежності в Україні було споруджено більше 45 хачкарів (не враховуючи надгробки). Найбільша кількість хачкарів зосереджена на сході, півдні та південному сході України, що пов'язано з чисельністю та активністю вірменських громад.
У Києві освячено три хачкари. Два з них – на території Вірменської церкви, що знаходиться на етапі спорудження. Хачкар збудовано на місці де розпочалось будівництво храму. Другий хачкар присвячений пам'яті жертв Геноциду вірмен. Третій хачкар зведено у 2016 р. у сквері біля Костьолу.
На Поділлі хачкари знаходяться у Хмельницькому (встановлено у 2015 р. до 100-річчя пам'яті жертв Геноциду), Вінниці (2016 р. пам'яті жертв Геноциду) та Бережанах (2015 р. до 100-ліття річниці Геноциду).
У Святогірську знаходяться два хачкари: один – встановлено у 2006 р. на подвір'ї Святогірської лаври, а у 2007 р. зведено надгробний хачкар біля вірменської каплиці.
В Макіївці знаходиться чотири хачкари на території Святої Вірменської церкви. Усі чотири встановлені у 1998 р. Перший хачкар – подарунок від ширакців; другий – «Аменапркич» (рідкісний вид хачкару, яких у Вірменії нараховується лише 3, ще один знаходиться в Україні); третій – у формі вірменської літери «Е» (вірменською це ім'я Імануїл, що означає «Бог з нами»). Четвертий хачкар присвячений жертвам Геноциду. В Єнакієво знаходиться хачкар від родини Кечіян для члена сім'ї, створено в 2010 р. 24 квітня 2016 р. в Єнакієво встановлено хачкар в пам'ять про 100-ліття Геноциду вірмен та невинних жертв Донбасу. В Шахтарську знаходиться хачкар, присвячений геноциду вірмен, споруджений у 2013 р. В Костянтинівці зведено два хачкари: у 2013 р. та у 2014 р. (присвячені жертвам землетрусу в Гюмрі у 1998 р.). В Луганську знаходяться два хачкари: перший створено у 2006 р. від родини Асатрян своєму родичу, другий присвячено церкві Луганська від Святого Ечміадзіна, на місці, де має розпочатись її будівництво.
Маріупольський хачкар, освячений у 2006 р. в пам'ять про жертв Геноциду, знаходиться у дворі каплиці «Аменайн Србоц». В Миколаєві знаходяться три хачкари: перший – присвячений жертвам репресій 1936-1939 рр., другий – до 100-ліття річниці Геноциду вірмен (споруджено у 2015 р.). Третій – присвячений українцям, росіянам, вірменам та іншим невинним жертвам сталінських репресій.
У Дніпрі знаходяться два хачкари на території вірменської церкви ім. святого Григорія Просвітителя. Перший споруджено у 2007 р., присвячено невинним жертвам вірменського народу, другий – у 2015 р., до 100-ліття Геноциду. В Нікополі у 2008 р. освятили хачкар в пам'ять про жертв Геноциду вірмен. 4 січня 2011 року пам'ятник українсько-вірменської дружби було зруйновано вандалами.
В Одесі знаходяться п'ять хачкарів. Три з них споруджено у 1995 р. Перший – присвячено жертвам землетрусу в Гюмрі. Два хачкари зведені на честь відкриття вірменської церкви ім. Святого Григорія Просвітителя. В 1998 та 2015 рр. споруджено два хачкари, в пам'ять про жертв Геноциду. В Запоріжжі зведено два хачкари на території церкви святої Богоматері Марії. Один з них присвячений жертвам Геноциду.
Дещо менше хачкарів знаходиться на півночі та в центрі України. У Харкові зведені два хачкари: перший – встановлено на території вірменського храму 1 липня 2001 р., в день святкування 1700-ліття прийняття Вірменії християнства. Другий хачкар зведено 24 квітня 2015 р., присвячено 100-літтю Геноциду вірмен. В Полтавському міському сквері знаходиться хачкар, споруджений у 2015 р. до 100-річчя пам'яті жертв Геноциду вірмен. В Черкасах хачкар встановлено у 2005 р., до дня пам'яті 90-ліття жертв Геноциду вірмен. Чернігівський хачкар у дворі церкви Різдва Христова (2016 р.) – присвячений Геноциду вірмен. В Кропивницькому хачкар встановлено до 100-ліття Геноциду, освячено у травні 2015 р. Також, нещодавно зведені хачкари у с. Райки Бердичівського району (11 жовтня 2016 р.), та в м. Славутич (2016 р.).
На Західній Україні хачкари знаходяться в Ужгороді (зведено 2015 р. до 100-річчя пам'яті жертв Геноциду), Чернівцях (2015 р. з нагоди 25-ої річниці землетрусу в Спітаку) та Львові. Львівські хачкари знаходяться у дворі Вірменського Катедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці. Один з них привезений з Вірменії до 90-ліття Геноциду вірмен. Освячений у 2006 р. Ще один хачкар зведено у 2016 р. і присвячено захиснику батьківщини. Окрім зазначених пам'яток є дані щодо численних хачкарів на подвір'ях готельно-ресторанних закладів і на кладовищах.
М. Арсенян зазначає що в Україні також є низка вмурованих хачкарів (у храмі Сергія, Іоанна Предтечі у Феодосії, Сергія та Параскеви П'ятниці у Тополівці, Благовіщення Пресвятої Богородиці у Кам'янці-Подільському, львівському вірменському кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці, храмів у Грушівці, Білгороді-Дністровському, монастирі Сурб Хач біля Старого Криму).
Статистика
Відвідування
Більше 400 осіб відвідало виставку
ЗМІ
25 публікацій про виставку у засобах масової інформації, у тому числі зарубіжних.
Відео
4 відеосюжети на українських та вірменських телеканалах.
Про виставку "Українська душа з вірменським серцем" написали у 9 вірменських та 16 українських ЗМІ.
Засоби масової інформації про виставку
Відеосюжети
Програма "Мистецька хвиля +" на каналі Ukrvideotravel у Yuoutube
"УКРАЇНСЬКА ДУША З ВІРМЕНСЬКИМ СЕРЦЕМ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/marina.petrikivka/videos/vb.100005103004204/718749988305095/?type=2&video_source=user_video_tab – Назва з екрана.

[Персональна виставка художниці Марини Саркісян у Київському міському будинку вчителя 03.02-10.03.2017].
Читати далі
Студія «Ранок по-київськи» ТРК «КИЇВ»
Читати далі
Столичні телевізійні новини
КОРОТЕНЬКО ПРО МІКС КУЛЬТУР!!! УКРАЇНА-ВІРМЕНІЯ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 10.02.17 Столичні телевізійні новини 21.00. – Назва з екрана.
[інтерв'ю з художницею Мариною Саркісян про її виставку з 17-ої хвилини 15 сек. до 18.14].
Читати далі
Общественное телевидение Армении
ОТА: выставка «Украинская душа с армянским сердцем» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=RXamcxIxLu4&sns=fb. – Назва з екрана.
Відгуки
відвідувачів виставки у соціальній мережі Фейсбук

Тамара Вакуленко
Тамара Вакуленко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/artvakula.tama?fref=ufi&rc=p. - Назва з екрана.

Мариночко, після перегляду фото вкотре пораділа за тебе та твою виставку. Багато вже тобі бажала, багато обговорювали твою подію, ще раз бажаю рухатися вперед до нових виставок, проектів, визнань. Хай зірки допомагають, муза не дрімає, ангел - охоронець оберігає. А я завжди буду радіти твоїм успіхам.
Оксана Вашковська
Украинская душа с армянским сердцем [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oksana-vashkovs.livejournal.com/6089.html?utm_source=fbsharing&utm_medium=social. – Назва з екрана.
Юлія Рожкова
Петриковская роспись Марины Саркисян [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iulia-rozhkova.livejournal.com/59084.html. – Назва з екрана.
Наталія Корольова
Наталия Королева [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/marina.petrikivka. – Назва з екрана.
Саломе Енгібарян
Salome Engibaryan [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/imageukraine/photos/a.585858831604895.1073742349.131876770336439/585860471604731/?type=3. – Назва з екрана.

Մարինա Սարգսյան՝ ուկրաինական հոգին հայկական սրտով։

Marina Sarkisyan, ще раз вітаю з першою персональною виставкою!

Це був чудовий вечір! Створюй шедеври й далі - на радість всім нам!
Ніна Головченко
Nina Golovchenko [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/imageukraine/photos/a.585844054939706.1073742347.131876770336439/585847238272721/?type=3. – Назва з екрана.
 
 
 
 
 
 
 
 
Марина Саркісян
«Малювання – моє хобі, моя робота і моє життя!»

Марина Саркісян - художниця, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Спілки дизайнерів Українимайстер петриківського розпису.
Викладач образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва в «Академії мистецтва краси» (м. Київ).

Народилася 11 квітня 1977 р. у м. Києві. Упродовж 2005–2015 рр. навчалася на кафедрі «Дизайн інтер'єру та обладнання» у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна». Магістр з дизайну інтер'єру, викладач-дослідник.

Професійно почала створювати картини з липня 2009 р. Серед улюблених сюжетів – чарівні птахи та квіти, оберегова символіка – «Берегиня». Новаторські підходи художниці можна прослідкувати у серії робіт «Натюрморти у петриківському розписі» (2013) та серії «Вірменські Хачкари у петриківському розписі» над якими майстриня працює з 2014 року і донині.
Роботи майстрині зберігаються у приватних колекціях в Україні та за кордоном. У своїй творчості вона не зупиняється на усталених сюжетах, постійно шукає новаторські підходи до створення робіт, удосконалює художню та професійну майстерність задля того, щоб і надалі радувати прихильників своєю творчістю.
Петриківка – це живе мистецтво, яке постійно вдосконалюється, трансформується, набуває нових рис та відтінків.

Народне мистецтво тому і народне, що воно весь час має відповідати нашим потребам, потребам нашого часу, і залишатися в нашому побуті.


— Ігор Лісний, арт-менеджер
Переможець
Міжнародної виставки-конкурсу сучасного мистецтва "УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ МИСТЕЦТВ", вересень 2013 р.
Переможець
Міжнародної виставки-конкурсу сучасного мистецтва "УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ МИСТЕЦТВ", квітень 2014 р.
Лауреат
VI Міжнародного духовного Межигірського фестивалю народних ремесел, 2015 р.
Диплом 2 ступеню

Переможець
Арт-перфомансу "374 художника" у номінації «Найкраща писанка у петриківському стилі» та "Абсолютний переможець" фестивалю писанок, квітень 2016 р.
Марина живе і творить за правилом

«Будь чесним із собою та з оточуючими тебе людьми! Будь добрим, щирим, ніжним і справжнім. Якщо любити – то щиро, якщо дружити – то з відкритим серцем, якщо творити – то кожного дня з чистим сумлінням і думками!».
Сьогодні Марина наповнена творчими задумами, художніми пошуками та планами.

Її творчість – нова сторінка в історії українського та вірменського мистецтва, незвичайне поєднання двох світоглядів.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Читайте більше
про творчість Марини Саркісян
1
Енгібарян С.
Мої картини – моя доля / С. Енгібарян // Арагац. – 2016. – № 6. – С. 5.
2
К-галерея
Марина Саркісян [Електронний ресурс] // К-Галерея : каталог : живопис@графіка. – Київ, 2015. – № 3. – С. 70. – Режим доступу: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=399041183609312&set=rpd.100005103004204&type=3&theater. – Назва з екрана.
3
Патра С.
Випускниця Університету «Україна» Марина Саркісян: «Для мене величезне щастя – щодня торкатися у творчості неземної краси» [Електронний ресурс] / С. Патра // Інженерно-технологічний інститут університету «Україна» : сайт. – Режим доступу: http://iti.vmurol.com.ua/news/id/22. – Назва з екрана.
4
Патра С.
Я голодна, коли не маю змоги малювати [Електронний ресурс] /
С. Патра // Культура і життя. – 2016. – № 32. – С. 14. – Режим доступу: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=620269888153106&set=t.100005103004204&type=3&theater. – Назва з екрана.
5
Полищук В.
Разрушители границ / В. Полищук // Рабочая газета. – 2013. – № 200.
6
Союз армянской молодежи Украины
Работы художницы Марины Саркисян украсят фан-зону Евровидения в Киеве [Електронний ресурс] / Союз армянской молодежи Украины. – Режим доступу: http://samu.net.ua/marina-sarkisyan-paintings-for-eurovision/. – Назва з екрана.
7
Велика Україна.
Саркісян Марина Суренівна [Електронний ресурс] // Велика Україна. 25 років незалежності : ювілейне видання. – Київ : Вид. дім «Новий Час», 2016. –
С. 190. – Режим доступу: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=635408896639205&set=a.352923694887728.1073741857.100005103004204&type=3&theater. – Назва з екрана.
8
Скарби нації
Саркісян Марина Суренівна [Електронний ресурс] // Сучасні майстри петриківського розпису - Наукова бібліотека КНУКіМ : сайт. – Режим доступу: http://lib.knukim.edu.ua/proekti-biblioteki/proekt-skarbi-nacii/petrikivskiy-rozpis/suchasni-maystri-petrikivki/#sarkisyan. – Назва з екрана.
9
Художники України
Художники Украины: Марина Саркисян [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://artnews.one/ru/hudojniki-ukrainyi-marina-sarkisyan.bX2tF/. – Назва з екрана.
Культурологічна студія АВТЕНТИКА

Має на меті організацію та проведення заходів з популяризації українського автентичного народного ремесла та прикладного-декоративного мистецтва.
Заплановано проведення заходів, присвячених: петриківському розпису, книжковій і станковій графіці, традиціям виготовлення косівської мальованої кераміки та ляльки-мотанки.
У 2017 році
свою творчість презентують
Марина Саркісян
Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, член Спілки дизайнерів України.
Читати далі
Марія Гринюк
Член Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства.
Читати далі
Валентина Мірошник
Викладач образотворчого мистецтва Драбівської дитячої школи мистецтв Черкаської області
Читати далі
Тамара та Олеся Вакуленко
Вакуленко Тамара - Заслужений майстер народної творчості України. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Вакуленко Олеся - член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Читати далі
ОРГАНІЗАТОРИ

Київський міський будинок вчителя

Кафедра міжнародного туризму

Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв

Київський міський будинок вчителя, м. Київ, вул. Володимирська, 57
Координатор: Світлана Коб'юк, завідувач відділу патріотичного виховання.
Кафедра міжнародного туризму ФГРТБ КНУКіМ, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36
Координатор: Алла Гаврилюк, кандидат наук з державного управління, доцент.
Наукова бібліотека КНУКіМ, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 36

Координатор: Олена Скаченко, завідувач сектору методичної роботи.
У лонгріді використані:
  • Фотографії Олени Омельяненко-Набіуліної, Марини Саркісян та Костянтина Зозулі.
  • Фрагменти дослідження Катерини Данник, аспірантки КНУКіМ.
  • Роботи Марини Саркісян (назви подані у порядку їхньої демонстрації):
- Хачкари: "Молитва", "Осінній", "Гранатовий", "Весняний", "Політ".
- панно круглої форми "Берегиня".
- Панно "Подаруй мені свою любов і ніжність", "В матусиних обіймах", "Мальовка", Хачкар, "Сімейний затишок", "Берегиня", "Круговорот любви", "Мрії збуваються", "Мулодія душі", "В садочку", "Дружба як любов".
  • Автор логотипу Культурологічної Студії АВТЕНТИКА - Олеся Вакуленко, дизайнер, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
  • Лонгрід підготувала Олена Скаченко, завідувач сектору Наукової бібліотеки КНУКіМ. Технічна підтримка Євгена Дорошенка.

Українська душа з вірменським серцем. Перша персоналія Марини Саркісян [Електронний ресурс] : лонгрід / підгот. Олена Скаченко ; Наук. б-ка Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Електрон. текст. і граф. дані. – Київ, 2017. – Створено на сервісі Tilda. – Укр.
Контакти
Ваші відгуки та пропозиції проcимо надсилати на адресу:
01601, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36
Тел.: 067-595-50-63
E-mail: skachenko.nana@mail.ru


Made on
Tilda